У книзі історика С. Мельгунова "Доля Імператора Миколи II після зречення" наводиться важливе свідчення командира 2-го Сумського гусарського ескадрону штаб-ротмістра Соколова, учасника однієї з експедицій з підготовки визволення Царської Сім'ї. Прибувши у грудні 1917 року в Москву на квартиру близького до духовних кіл присяжного повіреного якогось П., Соколов знайшов там камчатського єпископа Нестора, причому відразу було заявлено, що «треба рятувати Царя, зволікати не можна - Він у небезпеці». Саме за дорученням цього П. Соколов виконав попутне завдання: відвіз до одного з підмосковних монастирів для передачі Союзу хоругвеносців прокламації, в яких містився заклик організовуватись у осередки для скликання у найближчому майбутньому Всеросійського Земського Собору.